Доступ до публічної інформації як один з інструментів у боротьбі з корупцією

Новели українського законодавства про доступ до публічної інформації та у сфері захисту персональних даних стали темами для обговорення під час тренінгу, що відбувся 03-04 березня 2015 року у місті Одесі. У заході взяли участь судді та працівники апаратів адміністративних судів Одеської, Херсонської та Миколаївської областей. Тренінг відбувся в рамках проекту Ради Європи «Впровадження європейських стандартів в українському медійному середовищі» за фінансування Уряду Канади.

Судді та працівники апарату Одеського окружного адміністративного суду також ділилися з колегами власним досвідом застосування українського інформаційного законодавства.

Про міжнародні стандарти і національне законодавство у сфері права на інформацію розповіла експерт Секретаріату Європейського суду з прав людини Олександра Ситник. Вона зауважила, що статтею 10 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод врегульовано питання свободи вираження поглядів та розповсюдження інформації. Так Європейський суд з прав людини вирішуючи питання, щодо порушення ст. 10 ЄКПЛ визначає: чи мало місце втручання у право, захищене Конвенцією, та чи було воно законним, необхідними в демократичному суспільстві   і таким, що має за мету захист інтересів національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

На особливості національного інформаційного законодавства звернула увагу президент Асоціації медіа-юристів Тетяна Котюжинська. Експерт підкреслила, що відповідно до закону України «Про доступ до публічної інформації» обмеженню в доступі підлягає інформація, а не документ. Якщо ж документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений. Не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, крім інформації, яка містить - паспортні дані, ідентифікаційний код, адресу особи.

Обмеження доступу до інформації здійснюється при дотримані сукупності вимог, які прийнято називати «трискладовим тестом». А саме:

1)    Виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2)    розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3)    шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Доповідач наголосила на тому, що закон України «Про доступ до публічної інформації» має за мету  не покарати суб’єктів владних повноважень, а «повернути державу обличчям до людини» та продемонструвати, що людина в Україні справді є найвищою соціальною цінністю.

Після обговорення проблемних питань застосування чинного законодавства щодо доступу до публічної інформації та захисту персональних даних, присутні перейшли до аналізу новітніх ініціатив щодо реформування законів у цій сфері. Так незалежний медіа-експерт Дмитро Котляр представив останні зміни, пов’язані з прийняттям Закону України "Про інформацію" у новій редакції, яким, зокрема, встановлено: право відвідувати відкриті сесії Верховної Ради України та місцевих рад будь-якими громадянами України; обов’язок оприлюднення в Інтернеті всієї інформації про приватизацію; право безкоштовного доступу до державної статистики тощо. Медіа-експерт розповів про концепцію вдосконалення закону України «Про доступ до публічної інформації». Він повідомив, що секретаріатом уповноваженого Верховної Ради з прав людини та Експертною радою розроблено відповідний законопроект. Останній передбачає уточнення положень діючого законодавства та додавання нових щодо:

-         консультацій з автором документа, що містить інформацію з обмеженим доступом,

-         плати за сканування документа, його поштову доставку та підстави звільнення від оплати,

-         часткового доступу до інформації,

-         підтвердження отримання запиту,

-         діяльності незалежного органу у сфері доступу до публічної інформації та захисту персональних даних тощо.

Під час другого дня тренінгу завідувач відділу взаємодії з володільцями та розпорядниками персональних даних Департаменту з питань захисту персональних даних Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Олександра Комаровська розповіла про міжнародні стандарти і конституційні гарантії захисту персональних даних. Судді та експерти вирішили низку практичних завдань (case-study), пов’язаних з віднесенням інформації до категорії службової, обмеженням в доступі до інформації із застосуванням трискладового тесту.