Право власності на «Лермонтовський» залишено за державою

25 вересня Одеським окружним адміністративним судом (далі – ООАС) відмовлено у задоволенні позову Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій “Лермонтовський”» до Міністерства юстиції України, державного реєстратора Реєстраційної служби України, Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області, державного реєстратора Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області, третя особа без самостійних вимог – Державне підприємство «Санаторій “Лермонтовський”» про визнання протиправними та скасування рішень і зобов’язання вчинити певні дії.

Свою позицію позивач аргументував зокрема тим, що власником будівель та споруд санаторію нібито є ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», а він – позивач – має право на повне господарське відання та оперативне управління ними. Однак судом встановлено, що свідоцтво про право власності на санаторій «Укрпрофоздоровниці» визнано недійсним – відповідно до рішення Господарського суду Одеської області від 09.12.2011 по справі № 9/17-4164-2011, яке набрало законної сили, – а власником «Лермонтовського» є держава в особі Фонду державного майна. Дане рішення оскаржувалося, однак було підтверджене постановами Одеського апеляційного господарського суду від 14.02.2012 та Вищого господарського суду України від 12.03.2013.

Згадане свідоцтво визнано недійсним з такої причини: санаторій не належав «Укрпрофоздоровниці», а лише знаходився у її віданні. Так, постановою Ради міністрів Української РСР від 23.04.1960р. № 606, «Лермонтовський» передали в управління (а не володіння) Українській республіканській Раді профспілок, права якої згодом перейшли до «Укрпрофоздоровниці». Таким чином, санаторій був об’єктом союзного підпорядкування, тому, відповідно до ст. 1 ЗУ «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України», він є державною власністю – що й було встановлено Господарським судом Одеської області.

Судова колегія ООАС, спираючись на рішення Господарського суду та чинне законодавство, дійшла висновку, що позивач не є власником спірного майна, а отже, не є суб’єктом чи носієм порушених прав. Тому, відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства, позивач у даному випадку не має права на судовий захист (оскільки не є суб’єктом чи носієм порушених прав).

Крім того, на думку суду, безпідставними є аргументи позивача щодо порушення відповідачем приписів ст. 24 ЗУ «Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» та п. 41 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ №868 від 17.10.2013 (далі – Порядок №868). Позивач посилається на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 10.12.2014, якою накладено арешт та заборонено відчуження або обтяження нерухомого майна ДП «Клінічний санаторій «Лермонтовський» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», і вважає, що за таких обставин майно ДП не може бути «вилучено» – зареєстровано за державою. Однак судом встановлено, що відчуження майна – переходу права власності – не було, оскільки це право уже належало державі. Не було і підстав для відмови у реєстрації права власності на санаторій – згідно ст. 24 згаданого закону.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню. Таким чином, Державне підприємство «Санаторій “Лермонтовський”» залишається у власності держави.

З повним тексом рішення можна ознайомитись за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/51751149.