Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Рік тому Кабмін видав розпорядження, яким звільнив тодішнього Голову Держінспекції з безпеки на морському та річковому транспорті. Підставами для звільнення стали результати перевірки, передбаченої Законом «Про очищення влади».
Як встановлено судом, позивач, подаючи декларацію про майно …, не вказав у ній частку квартири, чверть якої отримав від батька, а ще чверть – у результаті дарування. На підставі цього Державна фіскальна служба – орган, що здійснював перевірку – зробила висновок про недостовірність відомостей щодо наявності майна, а Секретаріат Кабміну – про необхідність застосування до позивача заборони, визначеної ч. 3 ст. 1 Закону «Про очищення влади». Таким чином, за Довідкою, складеною Секретаріатом, позивач вже не міг займати певні посади у держорганах, через що і був звільнений.
Проте, як виявилось, ця заборона не могла застосовуватись до позивача – адже стосується тільки осіб, вартість майна яких перевищує їхні легальні доходи. Водночас Державна фіскальна служба взагалі не перевіряла, як саме співвідносяться доходи позивача з його майном – хоча обов’язковість такого аналізу передбачена відповідним Порядком. Необґрунтованість застосування до позивача заборони ч. 3 ст. 1 Закону встановив Одеський апеляційний адміністративний суд в іншій справі. Аналогічну правову позицію висловив і Вищий адміністративний суд України, узагальнивши судову практику.
Крім того, право власності на частку квартири позивач отримав ще не будучи Головою Інспекції, що безпідставно не враховано при його звільненні за ЗУ «Про очищення влади».
Отже, постановою Одеського окружного адміністративного суду скасовано розпорядження Кабінету Міністрів про звільнення позивача, вирішено поновити його на відповідній посаді та стягнути з Інспекції на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Ознайомитись з рішенням суду можна за посиланням.