Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Як відомо, близько року тому Верховна Рада ухвалила Закон, яким дещо змінила умови сплати судового збору. Відповідно до нього, з вересня 2015 ряд органів держвлади – зокрема фіскальну службу – позбавили пільг зі сплати судового збору, визначивши їхні подання як об’єкт справляння платежу. Фактичним наслідком цього стала неможливість для ДФС захистити певне коло порушених прав: розмір судового збору подекуди сягає обсягу річного бюджету органу, який, вочевидь, не може обслуговувати виключно спори.
Обговорити ці та інші питання справляння судового збору, а також запропонувати шляхи їх вирішення, було метою сьогоднішнього круглого столу, участь у якому взяли представники юридичного відділу ДФС та суддівського корпусу Одеського регіону, зокрема заступник голови Одеського окружного адміністративного суду, суддя-спікер Ігор Завальнюк.
Миколай Обертович, начальник юридичного управління ГУ ДФС в Одеській області, та Анастасія Бутрик, начальник відділу супроводження іншої категорії справ управління, розповіли про проблеми, з якими стикаються фіскальні органи, подаючи позовні заяви. Так, у законі немає підходящих критеріїв, за якими можна чітко визначити, чи є конкретний спір майновим – при тому, що різниця у розмірах збору за подання майнового і немайнового позову може сягати мільйонів гривень. Бути звільненою від сплати такої суми ДФС не може (адже позбавлена пільг), а відстрочка є виходом тільки у разі виграшу (що не можна передбачити).
Судді погодились з тим, що віднесення позову до майнового часом невиправдане, однак, на їхню думку, ця проблема більшою мірою законодавча. Вони пояснили обґрунтування висновків судів, якими ті дають ДФС відстрочку на сплату збору, та висловили думку, що зменшення розміру платежу може стати гарною альтернативою відстрочці. Судді також представили представникам ДФС статистичні дані щодо сплати ними судового збору, з прив’язкою до категорії спору.
Підводячи підсумки, учасники заходу зазначили, що вони, можливо, не встигли обговорити усі наявні проблеми, проте зрозуміли вектор подальшої праці, метою якої є захист економічних інтересів держави з дотриманням рівності прав сторін.