Правовий лікбез: представники в адмінпроцесі

Активісти Одещини зустрілись з експертами з Канади

Хто може представляти сторону (третю особу) в суді? Які права має представник? Що входить до його повноважень? – Відповіді на основні питання щодо представництва в адмінсуді

Право на участь в адміністративному процесі через представника мають сторона та третя особа. Одночасно вони можуть брати участь у розгляді справи особисто, тобто не зобов’язані обирати, як представляти свої інтереси: самостійно чи через представника [ч. 1 ст. 56 КАС].

У якості останнього може виступати фізична особа, яка досягла повноліття та не визнана недієздатною – «має адміністративну процесуальну дієздатність» ¹ [ч. 2 ст. 56 КАС].

Чиї права можуть захищати законні представники (батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники, інші особи)?

1. малолітніх осіб (до 14 років);
2. неповнолітніх осіб;
3. недієздатних фізичних осіб;
4. непрацездатних фізичних осіб;
5. фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена.

Якщо особа без адміністративної процесуальної дієздатності не має представника або якщо її представник не має права вести справу в суді, суд зупиняє провадження та ініціює питання про призначення чи заміну законного представника [ч. 4, 5, 9 ст. 56 КАС].

Коли інтереси громадянина представляє прокурор?

Якщо особа, чиї права порушені чи оспорюються, не може самостійно себе захистити або реалізувати процесуальні повноваження (бо є неповнолітньою, недієздатною або має обмежену дієздатність), а її законні представники або відповідні органи не здійснюють її захист, то інтереси цієї особи представляє прокурор [ч. 2 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру»]. Він повинен надати суду документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідної особи [ч. 2 ст. 60 КАС].

Які повноваження має представник?

Представник може вчиняти від імені особи усі процесуальні дії, права на які є в особи. Якщо він діє на підставі договору, то може повністю або частково відмовитись від адмінпозову, змінити, визнати його, передоручити свої повноваження іншій особі, досягти примирення, оскаржити судове рішення (якщо у виданій йому довіреності є право на вчинення кожної з цих дій) [ч. 1, 2 ст. 59 КАС].

У довіреності представника може бути зазначений строк його повноважень, у іншому випадку він може представляти особу протягом часу провадження у справі [ч. 3 ст. 59 КАС].

Крім того, представник може відмовитися від наданих йому повноважень, про що повідомляє особу, яка його ними наділила, та суд. При цьому він не може брати участь у цій справі як представник іншої особи [ч. 4 ст. 59 КАС].

¹ Якщо мова йде про спори з приводу публічно-правових відносин, то таку дієздатність можуть мати і особи до 18 років. Проте це стосується тільки спорів, «у яких вони [неповнолітні фізичні особи] відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь» [ч. 2 ст. 48 КАС].

Детальніше за посиланням.