26 лютого в ООАС відбувся брифінг 

   Згідно з Кодексом адміністративного судочинства України існує порядок розгляду справ в судах. Обов'язковою і важливою складовою є повідомлення всіх учасників судового процесу про рух справи. Дотримання цього процесуального права громадян та юридичних осіб залежить від добросовісності виконання працівниками ПАТ «Укрпошта» вимог закону.

   Про те як змінились правила вручення судових повісток розповів суддя-спікер Одеського окружного адміністративного суду Сергій Стефанов 26 лютого під час чергового брифінгу.

✔️Останнім часом багато проблем, які виникають в українських судах пов'язані з врученням рішень суду та судових повісток через незадовільну роботу ПАТ «Укрпошта». 27 грудня 2019 року Кабінет Міністрів України вніс зміни до правил надання послуг поштового зв'язку.
Саме ці нововведення торкнулися порядку надсилання кореспонденції, яка відправлялася судами з відміткою «судова повістка».

🔹Пп. 99.1 і 99.2 Правил надання послуг поштового зв'язку чітко визначають дії працівників ПАТ «Укрпошта». А саме, якщо поштоноша не має можливості вручити адресату судову повістку, він залишає в поштовій скриньці повідомлення про отримання кореспонденції або намагається повідомити його за допомогою телефонного зв'язку. Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "судова повістка", працівник поштового зв'язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою" і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
🔹Що стосується юридичних осіб, то правила такі: якщо листоноша не вручив повістку, то вже на наступний день кореспонденція з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" повертається до суду.
Варто відзначити, що нові правила поки не в повній мірі дотримуються співробітниками ПАТ «Укрпошта». Наприклад, до суду часто повертаються з не вірно зазначеними відмітками. Позиція Верховного суду України щодо повернення рекомендованих листів, якими надіслано судові рішення або повістка говорить нам про те, що повернена кореспонденція з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання» або з відміткою «з іншіх підстав» не прирівнюється до вручення судового рішення. Маємо надію, що це справа часу.
🔸Крім того, Сергій Олександрович звернув увагу присутніх на ще одну не меш важливу для суспільства тему. Останнім часом до Одеського окружного адміністративного суду надходить велика кількість справ по оскарженню рішень або дій Пенсійного фонду України.
Протягом 2019 року судова практика щодо пенсійного забезпеченні громадян зазнала змін. Основними питаннями, які хвилюють суспільство є:
✔️перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям;
✔️встановлення відсоткового розміру плати, з якої призначається пенсія.
Суддя відмітив, що при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення, як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
🔰Спікер наголосив на тому, що наприкінці минулого року Верховний Суд розглянув зразкову справу щодо питання перерахунку раніше призначених пенсій, якою підтримав військових пенсіонерів.
Наразі правова позиція Верховного Суду передбачає, що за загальним правилом, якщо внаслідок перерахунку пенсії її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
🔶Третє питання, яке розкрив Сергій Олександрович під час брифінгу – зміни у процедурі контролю за дотриманням законодавства про працю.
Головне, на що варто звернути увагу, це зміни в переліку інформації від державних органів, яка може слугувати підставою для інспекційного відвідування.
До позитивних нововведень суддя відніс:
✅виключення з переліку такої інформації відомостей від Державної фіскальної служби України про роботодавців, які мають заборгованість;
✅конкретизацію за яких умов дані з Пенсійного фонду України про роботодавців, які нараховують зарплату працівників у розмірі, меншому за мінімальну може слугувати підставою для перевірки (відтепер кількість таких працівників має дорівнювати або перевищувати 30 відсотків від загальної кількості, оскільки раніше таку відсоткову межу не вказували);
✅розширення переліку підстав для візиту інспектора праці ( до якого включено доручення Прем'єр-міністра України, звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, запит народного депутата та невиконання вимог припису інспектора Державної служби України з питань праці).
🔰Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкт відвідування або уповноважену ним посадову особу, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.
Враховуючи підвищену увагу Державної служби України з питань праці до пошуку неофіційних трудових відносин, підприємствам варто бути готовими до раптових перевірок без попередження.
Якщо раніше для проведення інспекційного відвідування інспектору достатньо було пред'явити службове посвідчення, то тепер окрім цього на вимогу об'єкта відвідування інспектор повинен пред'явити направлення на його проведення і зробити запис в журналі реєстрації перевірок.
🔰Деяких змін зазнали визначені строки проведення перевірок. Так, для всіх підприємств тривалість інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування не має перевищувати 10 робочих днів.
Окрім того, варто звернути увагу на момент, з якого розпочинається відлік строку проведення перевірки. Відповідно до Порядку строк для проведення інспекційного відвідування розпочинається з дня, наступного за днем надання об'єктом відвідування документів і пояснень, необхідних для їх проведення.
🔰Також змінилася процедура накладення штрафу за виявлені правопорушення, що не пов'язані з питаннями працевлаштуванням. За новими правилами, за результатами інспекційного відвідування складається акт перевірки, а в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення.
✔️На жаль, деякі недоліки та неоднозначність нової процедури перевірок надають простір для можливих зловживання з боку контролюючих органів. Таким чином, дієвість Порядку та його вплив на підприємства будуть залежати від практики застосування Порядку органами Державної служби України з питань праці та відповідної судової практики.