Як звернутися до суду?

Порядок звернення до адміністративного суду

Стаття 55 Конституції України гарантує  право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи (вітчизняні чи іноземні)  які вважають, що порушено їх права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, мають право звернутися до адміністративного суду з адміністративним позовом.

Самостійно звернутися до суду з адміністративним позовом людина може, якщо вона досягла повноліття (18-ти років), або й раніше - після досягнення віку, з якого вона може особисто брати участь у певних публічно-правових відносинах. Це, наприклад, відносини з приводу одержання паспорта громадянина України, реєстрації зміни імені, притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного проступку (учасниками відповідних правовідносин можуть бути особи, які досягли 16-річного віку), спори з приводу легалізації молодіжних та дитячих громадських організацій (засновниками таких організацій можуть бути особи, які досягли 15-річного віку) тощо.

Інтереси осіб, які не досягли відповідного віку, а також інтереси осіб, визнаних судом недієздатними, як позивачів   представляють в суді їхні законні представники. Самостійно такі особи не можуть звертатися до адміністративного суду та брати участь в адміністративному процесі.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КАС України позивачами в адміністративній справі можуть бути громадяни України,  іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб’єкти владних повноважень. Тобто організації, установи, підприємства можуть бути позивачами, якщо вони зареєстровані як юридичні особи. Від їхнього імені діють керівник чи інша особа, уповноважена установчими документами чи відповідним положенням, або за їхнім дорученням інший представник.

У спорах щодо оскарження нормативно-правових актів є певні особливості. Нормативно-правовий акт (нагадаємо, що йдеться про рішення суб’єкта владних повноважень, що стосується широкого кола осіб і призначене для багаторазового застосування) може оскаржити лише особа, щодо якої застосовано цей акт, а також особа, яка є суб‘єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт (ч. 2 ст. 171 КАС). Таким чином, особа має право оскаржити нормативно-правовий акт не лише тоді, коли щодо неї застосовано цей акт, а й на майбутнє – щоб запобігти такому застосуванню, але за умови, що така особа є суб‘єктом відповідних правовідносин. Наприклад, фізична особа, яка лише планує створити приватне підприємство, не має права оскаржити нормативно-правовий акт, що стосується оподаткування юридичних осіб, таке право має лише юридична особа, до якої може бути застосовано цей акт у майбутньому, зважаючи на те, що вона є суб’єктом відповідних відносин оподаткування.

На відміну від загального правила, право на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом про уточнення списку виборців, у тому числі про включення або виключення зі списку себе особисто або інших осіб, має кожен, хто має право голосу на відповідних виборах або референдумі, тобто кожен виборець (ч. 1 ст. 173 КАС). Виборцю непотрібно доводити те, що цим порушуються його особисті права, так як він може звернутися з такими вимогами відносно інших осіб.

Відповідно до ст. 105 КАСУ адміністративний позов подається у формі письмової позовної заяви 31Кб особисто позивачем або його представником. Позовна заява може бути надіслана до адміністративного суду поштою. Письмова позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позовної заяви, наданого судом.На прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви. Звертаємо Вашу увагу на те, що відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 6 березня 2008 року "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ"службовцем апарату місцевого адміністративного суду може бути надана допомога в  оформленні позовної заяви лише в частині роз'яснення вимог щодо відповідності позовної заяви  положенням  статей  105,  106  цього КАСУ,  а  не стосовно її змісту,  обґрунтування чи виготовлення (друкування).

За правилами частини третьої статті 100 КАС України позовні заяви повинні прийматися до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду. Припис частини другої цієї статті щодо розгляду і вирішення справи у разі визнання судом причини пропуску строку звернення до суду поважною стосується саме прийняття судом постанови за результатами розгляду справи, тобто відповідно до встановлених обставин та норм матеріального права. У разі ж відсутності підстав для визнання поважною причини пропуску строку звернення до суду та встановлення факту порушення права суд відмовляє в його захисті саме з підстав пропуску строку. При цьому такий висновок суду повинен міститися в постанові, прийнятій за результатами розгляду справи.